Posts Tagged ‘уголовный кодекс’

Нові проекти змін до Кримінального Кодексу

 Новообрані народні депутати зареєстрували цілу низку законопроектів щодо внесення змін до Кримінального Кодексу України.

Так, народний депутат Антон Яценко запропонував:

  • Доповнити КК України статтею 286-1 щодо керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин. Зокрема, пропонується збільшити строки позбавлення права керування транспортними засобами до п’яти років, а у окремих випадках (для працівників правоохоронних органів та осіб, що займають особливо відповідальне становище) – довічно.
  • Санкції відповідних частин ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом) збільшити до меж, що були передбачені раніше (максимально – до 15 років позбавлення волі).
  • Санкції відповідних частин статей 305, 305 – 320, 322, 324 збільшити, в окремих випадках – до довічного позбавлення волі.
  • Змінено перелік об’єктів, незаконне проникнення до яких відповідно до ст..162 КК України є злочином.

Також народними депутатами Бєльковою О.В., Юринець О.В., Агафоновою Н.В. та Кацер-Бучковською Н.В. запропоновано:

  • привести ст.200 КК України у відповідність із сучасним станом справ в системах електронних платежів та посилити відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами, обладнанням для їх підробки, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків.
  • Доповнити КК України ст.200-1, якою встановити відповідальність за незаконні дії з обладнанням для підроблення платіжних інструментів, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків.
  • Доповнити КК України ст.200-1, якою встановити відповідальність за фішинг – незаконне заволодіння конфіденційними даними інтернет-користувачів, конфіденційними реквізитами їх платіжних інструментів, інформацією необхідною для входу до систем дистанційного обслуговування, ідентифікуючою інформацією, необхідною для доступу до банківських рахунків, а також спроб такого незаконного заволодіння конфіденційною інформацією шляхом проведення масових розсилок електронних листів, повідомлень в соціальних мережах, розсилок смс-повідомлень, що методами психологічного впливу схиляють отримувача до переходу на відповідні скомпрометовані сайти та введення на них конфіденційної інформації (фішинг), або шляхом введення в оману видаючи себе за осіб, що заслуговують довіри схиляють отримувача до добровільної передачі таких даних, в тому числі і в телефонному режимі (голосовий фішинг).

Оплата праці засуджених

Відповідно до п.2.4. “Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі”, затвердженої Наказом МЮ України від 07.03.2013 № 396/5 –

засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п’ять відсотків загальної суми заробітку.

В той же час, згідно п.6.3 зазначеної Інструкції, відрахування та відшкодування із заробітної плати засуджених здійснюються відповідно до законодавства з дотриманням такої черговості:

податок з доходів фізичних осіб;

аліменти;

вартість одягу, взуття, білизни (крім вартості спецодягу);

вартість харчування, комунально-побутових та інших наданих послуг (крім вартості спецхарчування);

за виконавчими листами на користь громадян;

за виконавчими листами на користь юридичних осіб;

відшкодування матеріальних збитків, заподіяних засудженими державі під час відбування покарання.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян

У диспозиціях певних статей Особливої частини КК України зустрічається поняття «неоподатковуваний мінімум доходів громадян» (НМДГ). Даний термін є таким собі мірилом розміру нанесеної злочином шкоди, що, у свою чергу, впливає на тяжкість скоєного злочину і правильності кваліфікації. Нерідкими є випадки, коли слідчі невірно розраховують кількість НМДГ, наслідком чого може бути покарання засудженого за більш тяжкий злочин, ніж вчинено насправді.

Згідно ч.5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

З 01.01.2016 року набули чинності зміни до підпункту 169.1.1. Податкового Кодексу і тепер податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку (до 01.01.2016 року цей же розмір встановлювався згідно ч.1 РОЗДІЛУ XIX. Заключні положення Податкового Кодексу). Наприклад, у 2012 році розмір прожиткового мінімум змінювався 5 разів, але НМГД при цьому залишався сталим – на рівні, встановленому з 01.01.2012 року.

Таким чином,  розмір одного неоподатковуваного мінімум доходів громадян складає 50% прожиткового мінімуму, тобто:

Рік, місяць

Прожитковий мінімум, грн

НМДГ,грн

100*НМДГ,грн

250*НМДГ,грн

600*НМДГ,грн

з 01.01.2017

1600

800

80000

200000

480000

з 01.01.2016

1378

689

68900

172250

413400

з 01.01.2015

1218

609

60900

152250

365400

з 01.01.2014

1176

588

58800

147000

352800

з 01.12.2013

1176

554

55400

138500

332400

з 01.01.2013

1108

554

55400

138500

332400

з 01.12.2012

1095

508,5

50850

127125

305100

З 01.10.2012

1060

508,5

50850

127125

305100

З 01.07.2012

1044

508,5

50850

127125

305100

з 01.04.2012

1037

508,5

50850

127125

305100

з 01.01.2012

1017

508,5

50850

127125

305100

Розмір НМДГ обраховується на день скоєння злочину.

Грядуть зміни в Кримінальному Кодексі

16.04.2014 народним депутатом України Паламрчуком М.П. внесено до Верховної Ради України законопроект №4712 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації положень Кримінального процесуального кодексу України».

Аналіз положень законопроекту дає однозначну його оцінку – пропонується значно збільшити караність кримінальних правопорушень та звузити застосування так званої системи прогресивного відбуття покарання, коли засуджені мають стимул своєю поведінкою та ставленням до праці довести своє виправлення і отримати заміну невідбутої частини покарання більш м’яким.

Зокрема, даним законопроектом пропонується внести такі зміни до Кримінального кодексу України:

включити до статті 51 частини другу, третю та четверту такого змісту:

3. Суд не може застосовувати, у тому числі в порядку, передбаченому статтями 69 і 82 цього Кодексу, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю як основне покарання, а також громадські роботи – до осіб, засуджених за вчинення злочину середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину, виправні роботи, службові обмеження і арешт – до осіб, засуджених за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, а обмеження волі і тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців – до осіб, засуджених за вчинення особливо тяжкого злочину.

Буквально дана норма означає, що існуючий на сьогодні правовий механізм заміни невідбутої частини покарання більш м’яким може бути зміненим в бік погіршення, оскільки особам, яких засуджено за тяжкі злочини, можливо буде заміняти невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі лише на обмеження волі, а тим, кого засуджено за особливо тяжкі злочини – взагалі неможливо замінити невідбуту частину покарання на будь-яке інше м’яке.

Звичайно, у разі прийняття законопроекту, дана норма не буде розповсюджуватися на осіб, до яких положення ст.82 КК України вже застосовано, – згідно принципу дії кримінального закону у часі (ст.5 КК України).

Однак, такі зміни суперечать положенням ст.22 Конституції України, яка гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Нажаль, Конституція України не надає можливості громадянам України будь-яким чином впливати на дотримання законодавцем зазначеної норми Основного Закону – адже простий громадянин не наділений правом звернення до Конституційного Суду України задля оскарження і визнання певних норм прийнятих законів України як таких, що не відповідають Конституції України.

Також слід відмітити, що запропоновано суттєво змінити Особливу частину КК України, якою визначається караність злочинів.

Наприклад, верхню межу санкції ч.2ст.121 КК України (Умисне тяжке тілесне ушкодження) запропоновано підняти з десяти до дванадцяти років, тим самим привести даний злочин у категорію особливо тяжких. Дана зміна є цілком виправданою, адже існуюча на цей день санкція зазначеної частини статті (від п’яти до десяти років) суперечить ст.3 Конституції України (життя людини є найвищою соціальною цінністю). Наприклад, крадіжка у особливо великих розмірах (на суму більше 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є особливо тяжким злочином, тобто більш тяжким, ніж смерть внаслідок тяжкого тілесного ушкодження. Тобто, 600 НМДГ – це поріг вартості життя людини.

Одночасно, верхня межа відповідних санкцій ч.4 ст.190 (Шахрайство) та ст.191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом використання службового становища) знижена з 12 до 10 років, що цілком зрозуміло переводить дані злочини в категорію тяжких.

З огляду на великий обсяг запропонованих змін очікується тривале та важке їх обговорення та прийняття як закону. На даному етапі пропонується введення закону в дію з 01 січня 2015 року.

Детальний аналіз інших пропозицій – в подальших публікаціях.

Реклама
Выбор языка:
Недавние сообщения